≥нотеатр ≥м. “. √. Ўевченка

≤стор≥¤. ¬≥д 1992 р. найб≥льший к≥нотеатр м≥ста й област≥ носить ≥м¤ “араса √ригоровича Ўевченка. ¬се-таки, дл¤ б≥льшост≥ хмельничан середнього ≥ старшого в≥ку, в≥н так ≥ залишивс¤ старим, добрим, р≥дним „кальником, тобто к≥нотеатром ≥мен≥ „калова Ќе одне покол≥нн¤ город¤н пов¤зуЇ з цим к≥нотеатром своњ найкращ≥ спогади - перш≥ побаченн¤, зустр≥ч≥ з друз¤ми, прекрасн≥ хвилини с≥мейного в≥дпочинку або просто пох≥д у к≥но з онокласниками.

 

—порудженн¤ в ѕроскуров≥ нового спец≥ал≥зованого к≥нотеатру почалис¤ в 1936 р. Ћише 13 листопада 1940 р. в≥дбулос¤ урочисте в≥дкритт¤ нового к≥нотеатру. Ќа площ≥ перед головним входом на св¤тковий м≥тинг з≥бралис¤ тис¤ч≥ проскур≥вч¤н, грав оркестр, звуч¤ли палк≥ промови виступаючих. ” цей же день в≥дбувс¤ ≥ перший к≥носеанс- демострували нову комед≥ю ћузична ≥стор≥¤. ¬ажко передати , ¤к хвилювавс¤ перед премЇрою весь колектив к≥нотеатру, а особливо = головний к≥номехан≥к —. —екир≥н. јле все пройшло усп≥шно.  ≥нотеатр ≥м. „калова в≥дразу став горд≥стю м≥ста ≥ по праву вв≥йшов до числа найкращих в ”крањн≥. ≤ це не дивно = просторийк≥нозал, фойЇ, б≥бл≥отека, буфети, найсучасн≥ша на той час апаратура, - все було до послуг в≥дв≥дувач≥в. ƒодамо до того ж , що в арх≥тектурному план≥ нова буд≥вл¤ пекрасно довершила формуванн¤ тод≥шньоњ центральноњ площ≥ ѕроскурова: перед к≥нотеатром височ≥в пам¤тник ¬ю Ћен≥ну (у 1970 р. його перенесли до рад≥озаводу), навпроти розташовувавс¤будинок м≥сьвикомкому (нин≥ в≥йськкомат), поруч, через будинок - драмтеатр (нин≥ Ѕудинок культури) . а з тильного боку к≥потеатру розкинувс¤ центральний парк культури тав≥дпочинку. ѕ≥сл¤ в≥йни, у 1949р., у к≥нотеатр≥ ≥м. „калова оьладнали малий зал, розширили великий ю ” 1964р. к≥нотеатр став широкоформатним. «а остан≥ роки к≥нотеатр був техн≥чно переобладнений , ≥ нин≥ , п≥д новим ≥м¤м, переживаЇ свою другу молод≥сть.

÷≥кав≥ подробиц≥. « моменту в≥дкритт¤ к≥нотеатр ≥м. „калова н≥коли не зм≥нював свого проф≥лю. Ќав≥ть у роки н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ тут продовжували показувати к≥но, щоправда, переважно дл¤ солдат≥в ≥ оф≥цер≥в н≥мецькоњ арм≥њ. ўоправда, п≥д час окупац≥њ буд≥вл¤ к≥нотеатру ледь не була зруйнована. ” 1942 р. всього за пару метр≥в в≥д нього впав н≥мецький винищувачћессершм≥т. Ћьотчик намагавс¤ дот¤гти несправну машину до проскур≥вського аедрому (розм≥щавс¤ уздовж вул. ѕ≥лотськоњ), ала, втративши висоту, лише в останню мить зум≥в таки спланувати л≥так на дерева парку.

<<ѕопередн¤ јрх≥тектура>>
Сайт создан в системе uCoz