«в≥дки походить назва м≥ста?
ѕлоскир≥в виник серед грузьких заплав у м≥сц¤ в пад≥нн¤ р≥чки ѕлоскоњ до ѕ≥вденного Ѕугу. —аме таким м≥сцерозташуванн¤ ≥ по¤снюЇтьс¤ перша назва поселенн¤.—права в тому,що ще до початку ’’ ст., ѕлоска при впад≥нн≥ в Ѕуг мала "без≥менний" рукав,завд¤ки ¤кому утворювавс¤ природн≥й остр≥в. ≤мов≥рно той рукав у ’V-’VI ст. мав назву –≥в, а поселенн¤ що заснували м≥ж ѕлоскою та –овом, стало ≥менуватис¤ ѕлоскир≥в.
ѕ≥сл¤ приЇднанн¤ ѕод≥лл¤ до –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ,5 липн¤ 1795 року ≥мператорським указом була утворена ѕод≥льська губерн≥¤. ќдин ≥з пов≥т≥в губерн≥њ став називатис¤ ѕроскур≥вським, а його центром зазначене м. ѕроскур≥в.
16 с≥чн¤ 1954 року вийшов ”каз ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– : "Ќа ознаменуванн¤ ≥сторичноњ под≥њ - 300-р≥чч¤ возз'Їднанн¤ ”крањни з –ос≥Їю ≥ в≥дзначаючи заслуги перед украњнським ≥ рос≥йським народами видатного державного д≥¤ча ≥ полководц¤ Ѕогдана ’мельницького, ѕрезид≥¤ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– постановл¤Ї: перемейнувати м≥сто ѕроскур≥в у м≥сто ’мельницький."
| ≤стор≥¤ нашого м≥ста | |
 |
|
1431 - найдавн≥ша писемна згадка про тепер≥шн≥й ’мельницький. 10 лютого 1431 р. у м≥ст≥ —опот≥ польський король ¬ладислав ≤≤ ягайло записуЇ янов≥ „анстуловському 100 гривень на волод≥нн¤ селами √олисин( нин≥ - ќлешин) та ѕлоскир≥вц≥ на р≥чц≥ Ѕог у Ћетич≥вському пов≥т≥ ѕод≥льськоњ земл≥. 1542 - у ѕлоскиров≥ числилось 8 плуг≥в. 1594 - ѕлоскир≥в в≥дв≥дав посол австр≥йського ≥мператора, мандр≥вник ≈р≥х Ћ¤сота. ¬≥н залишив найб≥льш давн≥й з ус≥х в≥домих, хоча ≥ досить короткий опис розташуванн¤ ѕлоскирова. 1627 - перша згадка про ≥снуванн¤ в ѕлоскиров≥ Їврейського населенн¤. 1629 - в ѕлоскиров≥ числитьс¤ 260 будинк≥в, в ¤ких проживало, безурахуванн¤ в≥йськових ≥з замковоњ залоги, близько 1300 чолов≥к. 1648 - п≥д час ¬извольноњ в≥йни украњнського народу (1646-1654рр.) п≥д проводом гетьмана Ѕогдана ’мельницького ѕлоскир≥в та його околиц≥ неодноразово опин¤лись в центр≥ протид≥њ козацьких та польських в≥йськ. 1654 - в ѕлоскиров≥ та його околиц¤х зосередилис¤ загони польського в≥йська коронного гетьмана ѕотоцького, ¤к≥ незабаром почали просуватис¤ дал≥ на сх≥д ѕод≥лл¤. ѕ≥д час ¬извольноњ в≥йни ѕлоскир≥в неодноразово переходив ≥з рук у руки ворогуючих стор≥н, при цьому зазнавши великих руйнувань ¤к в≥д польських, так ≥ в≥д козацьких та повстанських загон≥в , в насл≥док чого був повн≥стю зруйнований. 1667 - ѕлоскир≥в був спустошений та спалений татарами та козаками, б≥льше 1500 тис¤ч≥ чолов≥к≥в з ж≥нками та д≥тьми та з ус≥м майном були забран≥ до татарського полону. 1668 - реЇстр дим≥в Ћетич≥вського пов≥ту засв≥дчив у спустошеному 1667 року татарами ѕлоскиров≥ лише 2 халупи. 1672 - ѕлоскир≥в, ¤к ≥ все ѕод≥лл¤ перейшло п≥д владу ќсманськоњ ≥мпер≥њ. 1770 - у ѕлоскиров≥ спалахнула еп≥дем≥¤ чуми, в≥д ¤коњ померло 5000 мешканц≥в, ≥з ¤ких було 200 д≥тей. 1795 - ѕод≥лл¤ було приЇднано до –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. 1802 - споруджено новий м≥ст ≥ заново насипана дамба через Ѕуг. 1822 - м≥сто постраждало в≥д великоњ пожеж≥, що майже повн≥стю знищили дерев¤н≥ споруди |
|