Історія. У далекому 1925р. в Проскурові прийшов перший місячник з озеленення міста. Саме тоді на розі вулиць 25-го жовтня і Новобульварної (нині Проскурівської й Івана Франка) юні піонери-школярі заклали сквер, що одержав назву Піонерський. Після звільнення Проскурова від німецько-фашистських загарбників (25 березня 1944р.) у цьому сквері з'явилися перші могили наших загиблих воїнів, переважно льотчиків. Через рік тут поховали екіпаж 36-го бомбардувального полку в складі лейтенанта Кузика, молодшого лейтенанта Баніна і сержанта Ушакова, літак яких зазнав аварії під Проскуровом вже після війни -29 травня 1945 року. Музей цього полку створено у СЗШ
І - ІІІ ступенів № 8. Незабаром у Піонерський сквер перенесли останки ще декількох наших воїнів визволителів, що раніше були поховані в інших містах міста (наприклад, могила полковника Шестакова була спочатку біля кінотеатру ім. Чкалова), а в 1948 р. над братською могилою спорудили памятник. В 1974 р. була проведена повна реконструкція скверу і братської могили - встановили новий памятник, чашу Вічного вогню і стелу з меморіальною плитою, на якій нанесені імена 17 загиблих воїнів. Першеми серед них зазначаються також двоє пілотів, Героїв Радянського Союзу - полковник Лев Шестаков та молодший лейтенант Валентин Єлькін, що загинули у 1944р. в небі над Проскуровим.

Сам памятник - бронзова скульптура воїна-прапороносця. Єдиний останній порив - смертельно поранений боєць піднімає прапор,а за ним безсмертя - ось ідея втіленого в бронзі художнього образу. Фігуру зображено у складному ракурсі, скупими напруженими лініями накреслене натхненне обличчя, жорстокими, імпульсивними масами підкреслюється спроба підвестись. Завдяки плащ-палатці, яка широкою хвилею обіймає фігуру прапороносця, а також прапору, що тріпоче, створюється відчуття миттєвості зафіксованого руху.
                                                        На попередню сторінку